ковч

КОВЧ, а́, ч.

1. рідко. Те саме, що ковче́г 1.

Забрав Ной до свого ковча пару велетів і всякої дихані [живих створінь] по парі (з переказу).

2. діал. Верстат для валяння сукна.

У музеї можна побачити унікальні зразки верстатів, наприклад, ковч – для валяння сукна вручну (з наук.-попул. літ.).