кожум'яка
КОЖУМ'Я́КА, и, ч., іст.
Майстер, що виробляв сирицю; мнець.
Замість битви зробили поєдинок: випустили борця печенізького, а з нашої сторони виступив хлопець молодий, кожум'яка, і поборов печеніжина, і назвав через те Володимир те місце Переяславом, що наш хлопець “переяв славу” у печенігів (М. Грушевський);
Дужі кожум'яки сиділи під дашками ґанків на вулицях і м'яли своїми міцними руками волові шкури (О. Довженко);
Багато віків тому тут [на Подолі] працювали київські кожум'яки, гончарі і броварі (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кожум'яка — кожум'я́ка іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- кожум'яка — -и, ч., заст. Майстер, що виробляв сирицю; мнець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кожум'яка — КОЖУМ'Я́КА заст., МНЕЦЬ заст. Дужі кожум'яки сиділи під дашками ґанків на вулицях і м'яли своїми міцними руками волові шкури (О. Довженко); Ні швець, ні мнець, ні чортзна-що (приказка). Словник синонімів української мови