1. Словник української мови у 20 томах

козаченко

КОЗАЧЕ́НКО, а, ч.

Син козака (у 1, 2 знач.).

– А захоче студент колегії побачитися з твоїм Мартинком, з простим козаченком? (Іван Ле);

Книга С. Тельнюка “Грає синє море” розповідає про тринадцятирічного хороброго козаченка Яремка Ціпурину та про його незвичайні пригоди (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козаченко — козаченко – козаченько Козаченко – син козака. “ – А захоче студент колегії побачитися з твоїм Мартинком, простим козаченком?” (Іван Ле). Козаченько – козак. “Помандрував козаченько у чистеє поле” (пісня). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Козаченко — Козаче́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. козаченко — КОЗАЧЕНКО – КОЗАЧЕНЬКО Козаченко, ч. Син козака. – А захоче студент колегії побачитися з твоїм Мартинком, з простим козаченком? (І.Ле). Козаченько, ч. пестл. Козак. Защебече соловейко В лузі на калині, заспіває козаченько, Ходя по долині (Т. Літературне слововживання
  4. козаченко — -а, ч. Син козака (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. козаченко — КОЗАЧЕ́НКО, а, ч. Син козака (у 1-3 знач.). — А захоче студент колегії побачитися з твоїм Мартинком, з простим козаченком? (Ле, Хмельницький, І, 1957, 136). Словник української мови в 11 томах