кокетка
КОКЕ́ТКА, и, ж.
1. Жінка, дівчина, яка своєю зовнішністю, поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається сподобатися, викликати інтерес до себе в чоловіків.
Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра .. старалась заманити його в свої сіті (І. Франко);
– Ота кокетка в моєму домі не буде... (М. Коцюбинський);
Сорокалітня кокетка хоче відмолодитися, щоб знову стати красивою, привабною та молодою (Ю. Смолич);
Марiя пирскнула смiхом, вона знову ставала Рибкою, кокеткою, яка вмiла й хотiла всiм подобатися (Р. Федорів);
* У порівн. У кабінеті .. він запросив сідати, сів поряд сам і, мружачи, немов кокетка, свої блакитні у білих віях очі, враз запитав: – Чому не візьмеш ти собі якогось стану? (Василь Шевчук).
2. Верхня відрізна частина плаття, блузки і т. ін., до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу.
В Тячівському районі Закарпаття .. поширилася сорочка.., в якій станок пришивається до багато вишиваної кокетки (О. Воропай);
Уже з перших натяків з'ясовуються спільні вподобання: .. сукні молодіжні з поліестеру, по переду і спинці – фігурні кокетки, у швах кокеток переду – кишені з застібкою-блискавкою, по спинці – зустрічна складка, доповнення – пояс (Ю. Андрухович).
Значення в інших словниках
- кокетка — коке́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кокетка — КОКЕТКА – КОКОТКА Кокетка. 1. Жінка, яка своєю зовнішністю, манерами намагається подобатися чоловікам. 2. Верхня, відрізна частина сукні, блузки, до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу. Кокотка. Жінка легковажної поведінки, що перебуває на утриманні своїх коханців. Літературне слововживання
- кокетка — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- кокетка — -и, ж. 1》 Жінка, що своєю поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається подобатися чоловікам. 2》 Верхня, відрізна частина плаття, блузки, до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кокетка — Дженджеруха, чепуруха, чепурушка, чепурушечка, залицяльниця, любаська, моргуха, хабалиця, див. льоретка Словник чужослів Павло Штепа
- кокетка — коке́тка (франц. coquette) 1. Жінка, дівчина, яка своєю зовнішністю, манерами намагається сподобатись, викликати інтерес до себе. 2. Верхня, відрізна частина сорочки або жіночого плаття, до якої пришивають інші частини. Словник іншомовних слів Мельничука
- кокетка — КОКЕ́ТКА (жінка, яка прагне зацікавити собою, сподобатися своєю поведінкою, одягом), КОКЕТУ́ХА розм., ЦИ́НДРА (ЦИ́НДРЯ) діал. Бородавкіна й справді дуже любила море, любила й співи. В неї була поетична вдача, хоч вона була пустенька собі й кокетка (І. Словник синонімів української мови
- кокетка — КОКЕ́ТКА, и, ж. 1. Жінка, що своєю поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається подобатися чоловікам. Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра.. старалась заманити його в свої сіті (Фр. Словник української мови в 11 томах