колихливий
КОЛИХЛИ́ВИЙ, а, е, поет.
Який колихається.
Акації. Бджолині дзвони. Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, Рвучке і ніжне, мов талан (Д. Павличко);
* Образно. Сосновий шум, дрімливий, колихливий, мов запевняв: хто слуха, той щасливий (П. Мовчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me