колобок
КОЛОБО́К, бка́, ч.
1. Невеликий круглий хлібець.
Дід і просить: – Бабусю! Спекла б ти колобок! – Та з чого ж я спечу, коли й борошна нема? (з казки);
Винесли [молодики] цілу тацю, повну мисок і мисочок з варениками з сиром і маслом, з круглими колобками, що плавали в меду, пиріжками з м'ясом і рибою, налисниками (Е. Андієвська);
* У порівн. Господиня стояла посеред сіней із плескатим віником. Кругла, як колобок (Є. Гуцало).
2. перен. Невеликий предмет круглої форми.
Для вибухових підземних робіт треба заготовляти колобки, цебто глиняні кулі, з яких вибухівники беруть потрібну кількість глини, щоб замазувати отвори в породі або вугіллі перед тим, як зробити вибух (Б. Антоненко-Давидович);
– Синку! Поки сонце геть не розтопило живицю, по виколупуй її iз щiлин та скатай у колобок (Ю. Логвин).
Значення в інших словниках
- колобок — колобо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- колобок — див. хліб Словник синонімів Вусика
- колобок — -бка, ч. Невеликий круглий хлібець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колобок — Бка, ч. Товста людина. Попробуй на такого колобка знайди одяг! Словник сучасного українського сленгу
- колобок — КОЛОБО́К, бка́, ч. Невеликий круглий хлібець. Дід і просить: — Бабусю! Спекла б ти колобок! — Та з чого ж я спечу, коли й борошна нема? (Укр.. казки, 1951, 57); *У порівн. Господиня стояла посеред сіней із плескатим віником. Кругла, як колобок (Гуц., Скупана.., 1965, 187). Словник української мови в 11 томах
- колобок — Колобо́к, -бка м. Лепешка круглой формы. Баба... витопила в печі, замісила яйцями борошно... спекла колобок. Рудч. Ск. II. 2. Словник української мови Грінченка