коловий
КОЛОВИ́Й, а́, е́.
Який має форму кола (див. ко́ло¹ 1).
Рух планет та спутників по коловій орбіті здійснюється завдяки силі всесвітнього тяжіння (з навч. літ.);
// Який здійснюється по колу.
Дівчата, побравшись за руки, водять коловий танець із піснями-веснянками (О. Воропай);
Навколо голови роблять коловий закріплювальний хід, дійшовши до зав'язки, обертають бинт навколо неї та ведуть косо на потилицю (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коловий — колови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- коловий — -а, -е. Який має форму кола (див. коло I 1)). || Який здійснюється по колу. Колові функції мат. — те саме, що обернені тригонометричні функції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коловий — КОЛОВИ́Й, а́, е́. Який має форму кола ( див. ко́ло¹1). Супутник виведено на колову орбіту з параметрами, близькими до розрахункових (Рад. Укр., 16.V 1967, 1); // Який здійснюється по колу. Вправа 5. Лежачи на спині, робити колові рухи ногами, як при їзді на велосипеді (Фіз. вихов.., 1954, 38). Словник української мови в 11 томах
- коловий — Колови́й, -а́, -е́ Круговой. Колова. Въ шлеѣ: круговой ремень, къ которому пришиты откосные ремни. колова́ свита. см. свита. Вас. 154. Словник української мови Грінченка