1. Словник української мови в 11 томах

коловий

КОЛОВИ́Й, а́, е́. Який має форму кола ( див. ко́ло¹1).

Супутник виведено на колову орбіту з параметрами, близькими до розрахункових (Рад. Укр., 16.V 1967, 1);

// Який здійснюється по колу.

Вправа 5. Лежачи на спині, робити колові рухи ногами, як при їзді на велосипеді (Фіз. вихов.., 1954, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коловий — колови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коловий — -а, -е. Який має форму кола (див. коло I 1)). || Який здійснюється по колу. Колові функції мат. — те саме, що обернені тригонометричні функції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коловий — КОЛОВИ́Й, а́, е́. Який має форму кола (див. ко́ло¹ 1). Рух планет та спутників по коловій орбіті здійснюється завдяки силі всесвітнього тяжіння (з навч. літ.); // Який здійснюється по колу. Словник української мови у 20 томах
  4. коловий — Колови́й, -а́, -е́ Круговой. Колова. Въ шлеѣ: круговой ремень, къ которому пришиты откосные ремни. колова́ свита. см. свита. Вас. 154. Словник української мови Грінченка