колодіум
КОЛО́ДІУМ, у, ч.
Те саме, що коло́дій.
Тут гостріш ударило духом зела й розкопаної та заскородженої землі на грядках. Але це пахтіння швидко забив гострий дух йодоформу й колодіуму, скоро вони обоє підійшли ближче до головного корпусу лікарні (М. Івченко);
Викинеш на берег, .. тануть [медузи] на очах і скоро висихають, лишаючи неприємний слід засохлого колодіуму (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me