колоцинт
КОЛОЦИ́НТ, а, ч.
Багаторічна витка трав'яниста рослина родини гарбузових, поширена в Середземномор'ї, Північній Африці й Передній Азії.
Колоцинт – це рослина, яка стелиться по землі із сильним м'ясистим стеблом (з наук.-попул. літ.);
Із плодів колоцинта виготовляють заспокійливі, протизапальні, спазмолітичні та інші препарати (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me