колоцинт

КОЛОЦИ́НТ, а, ч.

Багаторічна витка трав'яниста рослина родини гарбузових, поширена в Середземномор'ї, Північній Африці й Передній Азії.

Колоцинт – це рослина, яка стелиться по землі із сильним м'ясистим стеблом (з наук.-попул. літ.);

Із плодів колоцинта виготовляють заспокійливі, протизапальні, спазмолітичні та інші препарати (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоцинт — -а, ч. Те саме, що колоквінт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колоцинт — колоци́нт див. колоквінт Словник іншомовних слів Мельничука