1. Словник української мови у 20 томах

колоша

КОЛО́ША¹, і, ж., діал.

Холоша.

А інший, голову .. задравши, Пряменько витягнувсь та й скочив через тин, Та як же врізався об землю, вражий син, Колошу розідравши (Є. Гребінка);

Гість скинув колоші й підвівся (І. Нечуй-Левицький);

Я рішуче встаю, підкочую колоші (Г. Косинка).

КОЛО́ША², і, ж., спец.

Певна кількість матеріалу (руди, палива, вапняку і т. ін.), що засипається за один раз у доменну піч, вагранку і т. ін.

У великий конус через малий конус засипають певну кількість шихтових матеріалів, які утворюють, так звану колошу. В процесі опускання великого конуса колоша падає в піч (з наук. літ.);

Шихту, яку називають робочою колошою, завантажують з колошникової площадки (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоша — коло́ша іменник жіночого роду для домни тощо Орфографічний словник української мови
  2. колоша — див. штанина Словник синонімів Вусика
  3. колоша — I -і, ж., діал. Холоша. II -і, ж., спец. Певна кількість матеріалу (руди, палива, вапняку і т. ін.), що засипається за один раз у доменну піч, вагранку тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колоша — Штанина Словник чужослів Павло Штепа
  5. колоша — Коло́ша, звич. холо́ша, -ші, -ші, -шею; -ло́ші, -ло́ш (штанина) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. колоша — КОЛО́ША¹, і, ж., діал. Холоша. А інший, голову.. задравши, Пряменько витягнувсь та й скочив через тин, Та як же врізався об землю, вражий син. Колошу розідравши (Греб., І, 1957, 80). КОЛО́ША², і, ж,, спец. Словник української мови в 11 томах
  7. колоша — Коло́ша, -ші ж. = холоша. Ном. № 7225. Словник української мови Грінченка