колупалочка

КОЛУПА́ЛОЧКА, и, ж.

Фігура в українських народних танцях.

В основі танцювальних рухів лежить той чи інший момент трудового процесу або якоїсь дії людини. Наприклад, “колупалочка” асоціюється в нашій уяві з колупанням землі носком і п'яткою (з навч. літ.);

У процесі вивчення музично-ритмічних рухів рекомендуємо освоювати з дітьми характерні рухи українських народних танців: присідання, колупалочку, бігунець, голубці, тиночки та ін. (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me