колупалочка
КОЛУПА́ЛОЧКА, и, ж.
Фігура в українських народних танцях.
В основі танцювальних рухів лежить той чи інший момент трудового процесу або якоїсь дії людини. Наприклад, “колупалочка” асоціюється в нашій уяві з колупанням землі носком і п'яткою (з навч. літ.);
У процесі вивчення музично-ритмічних рухів рекомендуємо освоювати з дітьми характерні рухи українських народних танців: присідання, колупалочку, бігунець, голубці, тиночки та ін. (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me