колупання
КОЛУПА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. колупа́ти і колупа́тися.
Руки дідуся лежали на колінах. Сухі, поморщені, чорні від постійного колупання в землі, вони нагадували дубову кору (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колупання — колупа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- колупання — -я, с. Дія за знач. колупати і колупатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колупання — КОЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колупа́ти і колупа́тися. Руки дідуся лежали на колінах. Сухі, поморщені, чорні від постійного колупання в землі, вони нагадували дубову кору (Руд., Вітер.., 1958, 202). Словник української мови в 11 томах