колія

КО́ЛІЯ, ї, ж.

1. Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі.

Драбинястий віз .. раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (М. Коцюбинський);

Селянські фіри одна за одною зникали за байраком, де розривались австрійські снаряди і пухкав на колії наш панцерник (Б. Антоненко-Давидович);

Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, щоб дати дорогу машинам (П. Панч);

* Образно. Думки її одразу біжать своїми коліями до лісу, де росте ще не зароблене дерево (М. Стельмах).

2. Лінія з двох паралельно прокладених рейок, признач. для руху поїздів, трамваїв і т. ін.

Вже колії трамвая з обох боків .. Хрещатик оживає (В. Сосюра);

Вони [дівчата] котили по коліях вагонетку з стояками (Д. Ткач);

Бійці деякий час мовчки поглядають на ешелони, що застигли на коліях (О. Гончар);

// перев. з числ. Уживається для позначення місця руху, прибуття або стоянки поїзда.

І такою вже радісною звісткою сприйнялось: – Посадка на Київ – Одесу! Третя колія... (Є. Кротевич);

Тимчасом на другу колію влетів військовий поїзд (І. Кочерга);

Полковник .. виплигнув із штабного вагона, вирішивши як слід висповідати інтенданта, що відправив пульмани з сіном на запасну колію, в тупик (М. Руденко).

3. перен. Узвичаєний, природний хід життя, звичайний перебіг справ.

Сталася в Стебнях новина .., що на много літ вирвала село та й багато других сіл зі звичайної життєвої колії (Г. Хоткевич);

Не пішов би я в той вечір у театр, нічого не було б. Іншими коліями покотилось би все життя (В. Винниченко);

Всі ті люди – то солдати, німецькі та мадярські солдати, але всі якісь спантеличені, пущені самопас, розладжені, вибиті з солдатської колії, з тих міцних рамок дисципліни й послуху та залізної організації, в які їх було колись вправлено сильною рукою (І. Багряний).

4. діал. Залізниця.

У Тернополі Чайка з Талочкою висадовилися остаточно з вагона, спродали всі свої зайві речі, щоб легше далі їхати, і вже не дипломатичними, а звичайнісінькими особами рушили галицькою колією на Чортково (Д. Бузько);

– Кажуть, що по двох роках “колія” вже щось навіть платитиме хлопцеві за роботу (П. Козланюк);

– Збереш ватагу добрих хлопців, а дівчата пристануть, то й дівчат, і гайда на колію, – ліс ладувати (І. Муратов).

5. діал. Поїзд.

Я так зажурилася, що не чула, коли й колія надійшла (Н. Кобринська);

– Сідаймо, синку, на фіру, бо колію [на колію] спізнимо (В. Стефаник).