колія
(залізниці) лінія, полотно; (на дорозі) слід <�від коліс>; (узвичаєна, життєва) ІД. рутина; Д. черга.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колія — Ко́лія: — в окр. значенні: залізниця [52] — рейки; залізниця, черга [III] Словник з творів Івана Франка
- колія — ко́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колія — [кол'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- колія — -ї, ж. 1》 Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі. 2》 Лінія з двох паралельно прокладених рейок, признач. для руху поїздів, трамваїв і т. ін. 3》 перен. Узвичаєний, природний плин життя, звичайний перебіг справ. Вибивати з [своєї, звичайної і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колія — КО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі. Драбинястий віз .. раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (М. Словник української мови у 20 томах
- колія — вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого і без додатка. 1. Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. — Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов); Позбавити людину її професії.. Фразеологічний словник української мови
- колія — Ко́лія, -лії, -лією; ко́лії, ко́лій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колія — КО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Наїжджене заглиблення від колісна дорозі. Драбинястий віз., раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (Коцюб. Словник української мови в 11 томах