комбінувати

КОМБІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

1. Сполучати, поєднувати що-небудь у певні комбінації (у 1 знач.).

Він мовчав кілька хвилин, комбінуючи в душі все, що досі чув і бачив (І. Франко);

Майже всі сімейні не їли в їдальні, а брали їжу до кімнати, як ото з кухмістерської. Ну й комбінували з тої ж їжі й сніданки, й підвечірки, й вечері на власний смак (Д. Бузько);

Вона знову почала комбінувати та вигадувати, як би ще інакше переставити речі (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

2. також без дод. Робити комбінації (у 2, 3 знач.).

Хтось насторожений і чуйний каже: “Це вони провокують! Обережно! Вони зумисне про це говорять! Вони знають пружину твоєї душі й щось комбінують, і зумисне говорять про це... Обережно!“ (І. Багряний);

Вона вчора мала теж нічне чергування. Завжди комбінувала так, аби чергувати разом з ним (Ірина Вільде);

– Я люблю чесно, начистоту, а він крутить, як циган сонцем, .. все щось комбінує (А. Хижняк);

Задобрював [Сухомлин], комбінував, підмазував – весь світ його тоді до цого звівся (О. Гончар);

Не вміючи правильно комбінувати, не можна досягти успіху в шахах (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбінувати — комбінува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. комбінувати — Змішувати <�добирати, компонувати, сполучати, розташовувати> у певному порядку; (дії) поєднувати, з'єднувати; (вигоду) вихитровувати, МАХЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. комбінувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Сполучати, поєднувати або розташовувати що-небудь (перев. однорідне) у певному порядку. 2》 Об'єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно. 3》 розм. Робити комбінації (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комбінувати — Єднати, з'єднувати, з'єднати, поз'єднувати, поєднувати, поєднати, приєднувати, приєднати, поприєднувати, лучити, залучувати, залучити, позалучувати, получувати, получити, прилучувати, прилучити, поприлучувати, вимудрувати, вимудрити, повимудрувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. комбінувати — комбінува́ти (від лат. combine – з’єдную) з’єднувати, поєднувати, проводити комбінації. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. комбінувати — ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  7. комбінувати — Комбінува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комбінувати — КОМБІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Сполучати, поєднувати або розташовувати що-небудь (переважно однорідне) у певному порядку. Він мовчав кілька хвилин, комбінуючи в душі все, що досі чув і бачив (Фр. Словник української мови в 11 томах