комбінувати

Значення в інших словниках

1. комбінувати — комбінува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. комбінувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Сполучати, поєднувати або розташовувати що-небудь (перев. однорідне) у певному порядку. 2》 Об'єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно. 3》 розм. Робити комбінації (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комбінувати — Єднати, з'єднувати, з'єднати, поз'єднувати, поєднувати, поєднати, приєднувати, приєднати, поприєднувати, лучити, залучувати, залучити, позалучувати, получувати, получити, прилучувати, прилучити, поприлучувати, вимудрувати, вимудрити, повимудрувати Словник чужослів Павло Штепа
4. комбінувати — КОМБІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Сполучати, поєднувати що-небудь у певні комбінації (у 1 знач.). Він мовчав кілька хвилин, комбінуючи в душі все, що досі чув і бачив (І. Словник української мови у 20 томах
5. комбінувати — комбінува́ти (від лат. combine – з’єдную) з’єднувати, поєднувати, проводити комбінації. Словник іншомовних слів Мельничука
6. комбінувати — ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
7. комбінувати — Комбінува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. комбінувати — КОМБІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Сполучати, поєднувати або розташовувати що-небудь (переважно однорідне) у певному порядку. Він мовчав кілька хвилин, комбінуючи в душі все, що досі чув і бачив (Фр. Словник української мови в 11 томах