комісія
КОМІ́СІЯ, ї, ж.
1. Група осіб, якій доручено розв'язувати певні питання.
Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І. Нечуй-Левицький);
На третій рік – чуємо, якась комісія їде в село, пасовисько розмірювати (І. Франко);
– Мені дано наказ моментально скликати наукову комісію й представити їй вашу працю, дорогий Руді. Комісія представників уряду й науки вже чекає на вас (В. Винниченко);
– Ходять чутки, що якась комісія з Харкова приїде обслідувати. Забере млин, годі вам орендувати (А. Шиян);
Я .. сміливо пішов на медичну комісію (Ю. Винничук);
// Засідання такої групи, присвячене вирішенню певних питань.
– А ви, товаришу, вже пройшли приймальну комісію? (В. Підмогильний);
Після комісії хлопців, уже пострижених, прилучили до команди, що складалася з одних молодиків, і перевели в лівий закуток двора (Григорій Тютюнник);
– Сьогодні була комісія її чоловікові, він у неї без руки ще з фронту (О. Гончар).
2. Посередництво в якійсь операції, звичайно пов'язаній із купівлею або продажем;
І Гапон, і кожне інше товариство, продавши коні, зоставляли собі звичаєм установлену частку грошей за “комісію”, а все інше передавали тому, від кого мали коні (Б. Грінченко).
3. Посередницька послуга, яку спеціальні магазини надають приватним особам у продажу їхніх речей.
Він цілий рік надурочно пиляв дрова, щоб купити саме цього зауера, що вже цілий рік стояв на комісії у барселонській магазині [барселонському магазині] куди його прислав доктор Леонардо Пацці (очевидно, якийсь італієць), потребуючи грошей на подорож (М. Йогансен);
Книжки були здані на комісію, київська громадськість зібрала гроші і віддала їх Ользі Франко, після чого вона повернулась до Львова (Р. Горак).
Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) на комі́сію див. бра́ти;
(1) Ви́ща атестаці́йна комі́сія, іст. – державний орган, який керував атестацією наукових кадрів – присудженням наукових ступенів, присвоєнням наукових звань працівникам науково-дослідних установ, а також контролем якості дисертаційних робіт.
Вища атестаційна комісія України – колишній центральний орган виконавчої влади України, підвідомчий Кабінету Міністрів України. ВАК займався атестацією наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (з наук.-попул. літ.);
Здава́ти / зда́ти на комі́сію див. здава́ти;
(2) Манда́тна комі́сія – виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з'їзду, конференції і т. ін.
Приїздили з найнесподіванішими мандатами: від сільських старост, від “Просвіт”, від “Селянських спілок”. Мандатна комісія спробувала була анулювати такі мандати (А. Головко);
(3) Ревізі́йна комі́сія – постійний або тимчасовий орган для проведення ревізії (у 1 знач.).
– Тільки ж кладіть гроші на стіл: не можу ж я дурно комунівське добро витрачати. Потім ревізійна комісія схопить: де це, скаже, вино поділося? (Д. Бузько);
Тобі як членові ревізійної комісії добре відомо, що в нашій артілі відносно порушень статуту все в порядку (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- комісія — хлопська комісія: «самосудове побиття зловленого злодія селянами»[ II, 15] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
- комісія — комі́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- комісія — (повноважна рада) комітет, колеґія; (у торгівлі) доручення. Словник синонімів Караванського
- комісія — [коум’іс'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- комісія — -ї, ж. 1》 Уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь-якого питання. Приймальна комісія. Виборча комісія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комісія — Лава Словник чужослів Павло Штепа
- комісія — комі́сія (лат. commissio – доручення, від committo – з’єдную, влаштовую, доручаю) 1. Уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь-якого питання. Словник іншомовних слів Мельничука
- комісія — Орган влади, який здійснює свої повноваження колегіально. Універсальний словник-енциклопедія
- комісія — Комі́сія, -сії, -сією; -мі́сії, -сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- комісія — КОМІ́СІЯ, ї, ж. 1. Група осіб, якій доручено розв’язувати певні питання. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Н.-Лев., II, 1956, 261); На третій рік — чуємо, якась комісія їде в село, пасовисько розмірювати (Фр. Словник української мови в 11 томах
- комісія — рос. комиссия 1. Договір, згідно з яким одна сторона (комісіонер) бере на себе зобов'язання перед другою стороною (комітентом) укласти з третьою особою угоду від свого імені, але в інтересах і за умовами та за рахунок комітента. Комісіонерами є, напр. Eкономічна енциклопедія