1. Словник української мови в 11 томах

комісія

КОМІ́СІЯ, ї, ж.

1. Група осіб, якій доручено розв’язувати певні питання.

Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Н.-Лев., II, 1956, 261);

На третій рік — чуємо, якась комісія їде в село, пасовисько розмірювати (Фр., II, 1950, 48);

Дорка пройшла комісію, котра визнала її здоровою (Ю. Янов., Мир, 1956, 72);

Приймальна комісія; Виборча комісія.

2. Орган державного управління, який виконує певні функції.

Державна планова комісія УРСР.

3. Доручення, пов’язане з купівлею (продажем), за виконання якого встановлюється певна винагорода.

Бра́ти (взя́ти) на комі́сію — брати для (продажу) за певну винагороду.

Книгарня бере книжки на комісію (Л. Укр., V, 1956, 100);

Здава́ти (зда́ти) на комі́сію — давати посередникові для продажу за певну винагороду.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комісія — хлопська комісія: «самосудове побиття зловленого злодія селянами»[ II, 15] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. комісія — комі́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. комісія — (повноважна рада) комітет, колеґія; (у торгівлі) доручення. Словник синонімів Караванського
  4. комісія — [коум’іс'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. комісія — -ї, ж. 1》 Уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь-якого питання. Приймальна комісія. Виборча комісія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. комісія — Лава Словник чужослів Павло Штепа
  7. комісія — КОМІ́СІЯ, ї, ж. 1. Група осіб, якій доручено розв'язувати певні питання. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І. Нечуй-Левицький); На третій рік – чуємо, якась комісія їде в село, пасовисько розмірювати (І. Словник української мови у 20 томах
  8. комісія — комі́сія (лат. commissio – доручення, від committo – з’єдную, влаштовую, доручаю) 1. Уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь-якого питання. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. комісія — Орган влади, який здійснює свої повноваження колегіально. Універсальний словник-енциклопедія
  10. комісія — Комі́сія, -сії, -сією; -мі́сії, -сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. комісія — рос. комиссия 1. Договір, згідно з яким одна сторона (комісіонер) бере на себе зобов'язання перед другою стороною (комітентом) укласти з третьою особою угоду від свого імені, але в інтересах і за умовами та за рахунок комітента. Комісіонерами є, напр. Eкономічна енциклопедія