конак

КОНА́К, а, ч.

На Балканському півострові і в Турції – палац князя; урядовий будинок, державна установа.

Соломiя на другий день уранцi побiгла у конак (М. Коцюбинський);

Одержавши бакшиш, стражники повернули назад, а Арсен і Драган кривими вуличками пройшли до базарного майдану, поминули конак і завернули в хан, заїжджий двір, де можна було попоїсти і переночувати (В. Малик);

Пишний конак було видно здалеку – високі дерева тільки підкреслювали його красу (із журн.).