1. Словник української мови у 20 томах

коновал

КОНОВА́Л, а, ч.

1. заст. Людина без спеціальної ветеринарної освіти, яка займалася каструванням і лікуванням коней та інших тварин.

А вже який .. був коновал: і скотину лічив, і свиней, і болячки на людях вигоював (О. Стороженко);

[2-й чоловік:] Він тобі і знахар, і ворожбит, і коновал, і все на світі!.. (М. Кропивницький);

Одного разу лопнула на лузі корова Лебедцева. Обжерлась конюшини, здуло її й лопнула. Навіть коновал не встиг прибігти (У. Самчук);

Частіше за все мистецтво лікування свійських тварин традиційно передавалося з покоління в покоління або за традиціями учнівства: від коновала – його помічникам (з наук.-попул. літ.);

Походження слова “коновал” пов'язане з процедурою кастрування: для здійснення кастрації тварин, зокрема коней, їх треба було повалити на землю (із журн.).

2. перен., зневажл. Поганий лікар; неук у медицині.

– Оце вважаєте за грип? Ускладнення? Вам коновалом бути, а не лікарем! (О. Копиленко);

Їх [полонених поранених] розміщують, вірніше заштовхують абияк у найгірші госпіталі при різних монастирях, у яких більшість лікарів, вірніше коновалів, не дуже замислюються над діагнозами та лікуванням (О. Іваненко);

– До мене люди здалеку їдуть, щоб зцілитися, а ти підеш до якогось коновала (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Коновал — Конова́л прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. коновал — суч. ветеринар; ЗН. лікар, фельдшер. Словник синонімів Караванського
  3. коновал — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. коновал — -а, ч. 1》 заст. Той, хто, не маючи ветеринарної освіти, провадив кастрування і лікування коней. 2》 перен., зневажл. Поганий лікар; неук у медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коновал — ЛІ́КАР (особа з вищою медичною освітою, що лікує хворих), МЕ́ДИК, ДО́КТОР розм., ЕСКУЛА́П жарт. заст., ЛІЧЕ́ЦЬ заст.; ЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч., ЗЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч. (той, хто зціляє, виліковує); КОНОВА́Л зневажл. (поганий лікар). Словник синонімів української мови
  6. коновал — Конова́л, -ла; -ва́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. коновал — КОНОВА́Л, а, ч. 1. заст. Той, хто, не маючи ветеринарної освіти, займався каструванням і лікуванням коней. А вже який.. був коновал: і скотину лічив, і свиней, і болячки на людях вигоював (Стор. Словник української мови в 11 томах
  8. коновал — Коновал, -ла м. Коновалъ. Сюди шевці й кравці, шаповали й коновали. Левиц. І. Такий коновал, що через шкуру бачить. Словник української мови Грінченка