коновал
ЛІ́КАР (особа з вищою медичною освітою, що лікує хворих), МЕ́ДИК, ДО́КТОР розм., ЕСКУЛА́П жарт. заст., ЛІЧЕ́ЦЬ заст.; ЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч., ЗЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч. (той, хто зціляє, виліковує); КОНОВА́Л зневажл. (поганий лікар). Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Д. Ткач); Лікар Яким'юк згадує академіка Яворницького як людину, що збагатила його духовно, допомогла стати справжнім медиком (М. Шаповал); Христина послала за доктором. Прийшов доктор і ледве одходив її (І. Нечуй-Левицький); Трапилось так, що його виписував той самий ескулап, який і приймав на лікування (Ю. Збанацький); Дід-лічець уже заново перев'язав рани, приклав до них зілля (А. Хижняк); У багатьох завмирало серце, коли ступали до кабінету знаменитого цілителя (В. Большак); Вона (смола мумійо) була відома Арістотелю, нею користувалися східні зцілителі (з журналу); — Ти, Левку, — каже дружина, — коли в тебе ядуха, до дохторів не ходи — всі вони коновали (І. Драч).
Значення в інших словниках
- Коновал — Конова́л прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- коновал — суч. ветеринар; ЗН. лікар, фельдшер. Словник синонімів Караванського
- коновал — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- коновал — -а, ч. 1》 заст. Той, хто, не маючи ветеринарної освіти, провадив кастрування і лікування коней. 2》 перен., зневажл. Поганий лікар; неук у медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коновал — КОНОВА́Л, а, ч. 1. заст. Людина без спеціальної ветеринарної освіти, яка займалася каструванням і лікуванням коней та інших тварин. А вже який .. був коновал: і скотину лічив, і свиней, і болячки на людях вигоював (О. Словник української мови у 20 томах
- коновал — Конова́л, -ла; -ва́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- коновал — КОНОВА́Л, а, ч. 1. заст. Той, хто, не маючи ветеринарної освіти, займався каструванням і лікуванням коней. А вже який.. був коновал: і скотину лічив, і свиней, і болячки на людях вигоював (Стор. Словник української мови в 11 томах
- коновал — Коновал, -ла м. Коновалъ. Сюди шевці й кравці, шаповали й коновали. Левиц. І. Такий коновал, що через шкуру бачить. Словник української мови Грінченка