1. Словник синонімів української мови

коновка

ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал.; ЦЕ́БЕ́Р, ЦЕБРО́ (перев. дерев'яне, більшого розміру); БАДДЯ́ рідше (велике). Несе було на гору відра стара, убога жінка (Марко Вовчок); Він підійшов до коновки, набрав води і почав пити (П. Колесник); Чоловіки, правда, зосталися... бо зосталось ще трохи у шаплику горілки (Панас Мирний); Назустріч — баба з порожніми цеберками (П. Панч); Добуто й цеберко "оковитої" (Ю. Смолич); Іди, іди, дощику,.. цебром, відром, цебрицею над всякою пашницею (пісня); Ти верталася додому Від райдужного джерела І на коромислі тугому Дві кінви золоті несла (М. Рильський); Сам з порожнім киблем вертає до штольні (І. Франко); Піду я по воду, витягну путню з криниці (І. Муратов); Тут поставили цебер з водою (А. Хорунжий); До нього (ставка) було далеченько, і тому кожне цебро несли по двоє (О. Донченко); Тягне він (хлопець) здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги (М. Коцюбинський).

КУ́ХОЛЬ (металева, череп'яна та ін. посудина з ручкою для пиття води, різних напоїв), КО́РЕЦЬ, КОРЯ́К, КВА́РТА, КВАРТИ́НА розм., КАРВА́ТКА діал., ПИТУ́Н діал.; КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА) (висока, перев. звужена вгорі посудина); КІ́НВА (велика дерев'яна посудина). — А продпункт тут у вас є? — сказав капітан, виходячи з машини. — Добре було б тепер хоч кухоль чаю... (Л. Первомайський); Старша дружка в сінях ухопила з відра корець і пирснула мені в вічі погожої води (Ганна Барвінок); Треба коряк який взяти до рук, Напиться води-джерелівки (І. Франко); Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (І. Нечуй-Левицький); Край його на столі люлька і гаманець.. і повна карватка ще торішньої дулівки (Г. Квітка-Основ'яненко); В кутку біля судника топтався дід Кушка. Він, очевидно, шукав питуна (Ю. Мушкетик); Дівчина.. внесла на таці куманці й карафки з горілками і ковані з срібла коновки (П. Панч); А трохи згодом Раби вечерю принесли І кінву доброго сикеру (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коновка — Коновка: — 1) відро; 2) висока, здебільшого звужена вгорі кварта [44-1] — відро (подовгувате, з вухом збоку) [V] — відро особливої форми, в якому носять воду (Ів.Фр. Словник з творів Івана Франка
  2. коновка — коно́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. коновка — див. відро Словник синонімів Вусика
  4. коновка — конівка, -и, ж., діал. 1》 Те саме, що відро 1). 2》 Висока, здебільшого звужена вгорі кварта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коновка — КОНО́ВКА, КОНІ́ВКА, и, ж., заст. 1. Те саме, що відро́ 1. Почав [пан] іти поруч зо мною, хоч я несла коновки в обох руках (І. Франко); До рiки городом зiйшла молодиця .. – десь, видко, прала в садку, зачерпнула коновкою води (Р. Словник української мови у 20 томах
  6. коновка — Коно́[і́]вка, -ки, -вці; -но́[і́]вки́, -но́[і́]во́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. коновка — КОНО́ВКА, КОНІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що відро́ 1. Почав [пан] іти поруч зо мною, хоч я несла коновки в обох руках (Фр., III, 1950, 103); Грядки хтось поливав недавньою порою. Коновка бо в траві стояла із водою (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Словник української мови в 11 томах