коновод

КОНОВО́Д, а, ч., розм.

1. Те саме, що конокра́д.

І чого то на тих ярмарках не було? .. Коноводів, мошенників [шахраїв], що обдурюють народ, так і не розминешся! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Невеликий рудобородий жидок .. – то був попросту отаман цілої шайки злодіїв-коноводів (І. Франко);

Тепер вона знала, чим зробився Роман і хто брав у їх [них] на селі коні... Коновод!.. Злодій!.. (Б. Грінченко);

Ночами ж чорними на вежі в вишині Горіли вогники – то гасло коноводам (Казали так) – ще й на чотири сторони (І. Багряний).

2. Людина, яка доглядає за кіньми вершників, що спішилися.

Галат стояв перед Шахаєм, тримаючи в лiвiй руцi повiд. Комдив кинув йому кiлька слiв. Галат i зсадив бригаду на землю, i коноводи вiдвели коней (Ю. Яновський);

Коноводи пiдводили коней тим, хто спiшився для бою в лiсi (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коновод — коново́д іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. коновод — -а, ч., розм. Те саме, що конокрад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коновод — Коняр Словник чужослів Павло Штепа
  4. коновод — КОНОКРА́Д, КОНОВО́Д розм. (Антон:) Та чи не конокрад ти, що так плутаєш? (М. Кропивницький); Тепер вона знала, чим зробився Роман і хто брав у їх на селі коні... Коновод.. Злодій!.. (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови
  5. коновод — КОНОВО́Д, а, ч., розм. Те саме, що конокра́д. І чого то на тих ярмарках не було? .. Коноводів, мошенників [шахраїв], що обдурюють народ, так і не розминешся! (Кв.-Осн., II, 1956, 470); Тепер вона знала, чим зробився Роман і хто брав у їх на селі коні… Коновод!.. Злодій!.. (Гр., II, 1963, 284). Словник української мови в 11 томах