консенсус

КОНСЕ́НСУС, у, ч., книжн.

Загальна згода, порозуміння, що досягається з обговорюваного, перев. спірного, питання.

Якщо важливі справи у Європейському Союзі будуть вирішуватись більшістю голосів, а не консенсусом, то малочисельні нації потраплять у залежність від великих числом народів (Д. Павличко);

Мова вмирає тоді, коли в суспільстві відсутній поняттєвий консенсус, домовленість про єдине, загальноприйняте значення публічно вживаних слів і термінів (О. Забужко);

Депутати так і не знайшли консенсусу щодо другої поправки до закону (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консенсус — консе́нсус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. консенсус — (від лат. consensus — згода, одностайність) прийняте рішення на основі загальної згоди Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. консенсус — [консенсус] -су, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
  4. консенсус — -у, ч. Відсутність у сторін, що домовляються, заперечень проти пропозицій, висунутих під час переговорів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. консенсус — (англ. сonsensus) збіг думок. Принцип К. – одностайне прийняття рішень усіма учасниками нарад, конференцій тощо. Економічний словник
  6. консенсус — консе́нсус (лат. consensus – згода, одностайність) збіг думок. ¤ К. принцип – одноголосне прийняття рішень усіма учасниками наради, конференції тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. консенсус — Брак будь-яких заперечень при ухваленні певного рішення; у сучасних міжнародних стосунках особливий спосіб прийняття рішень (ухвал) без голосування, а лише шляхом взаємоузгодження позицій (консультації, переговори). Універсальний словник-енциклопедія
  8. консенсус — КОНСЕНСУС (лат. consensus — згода, одностайність) — поняття практичної філософії, яке на відміну від конфлікту передбачає досягнення балансу інтересів в суспільстві на ґрунті всезагального порозуміння щодо основних цінностей та етичних норм. Філософський енциклопедичний словник
  9. консенсус — рос. консенсус згода багатьох договірних сторін, досягнута в результаті попередньо проведених складних процедур з домовленостей із розв'язанням складних питань, усуненням розбіжностей і прийняттям умов... Eкономічна енциклопедія