констативний
КОНСТАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.
Стос. до констатива.
Ефективність комунікативного акту залежить від осіб адресата й адресанта. Саме мовець визначає, яким буде мовленнєвий акт: перформативним чи констативним, прямим чи непрямим (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me