констативний

КОНСТАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.

Стос. до констатива.

Ефективність комунікативного акту залежить від осіб адресата й адресанта. Саме мовець визначає, яким буде мовленнєвий акт: перформативним чи констативним, прямим чи непрямим (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me