1. Словник української мови у 20 томах

констатований

КОНСТАТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до констатува́ти.

– Тепер не до жартів. У неї [Евеліни] був констатований струс мозку, але без внутрішніх пошкоджень (О. Бердник);

// констато́вано, безос. пред.

У статті 8 Конституції України констатовано, що Конституція України має найвищу юридичну силу (з мови документів);

Прийнято постанову, в якій констатовано виконання планів вуглевидобутку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. констатований — констато́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. констатований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до констатувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. констатований — Констато́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. констатований — КОНСТАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до констатува́ти. Пізніше наявність їх [соленосних відкладів].. констатована в багатьох районах Дніпровсько-Донецької западини (Геол Укр., 1959, 398). Словник української мови в 11 томах