констатований

констато́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. констатований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до констатувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. констатований — КОНСТАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до констатува́ти. – Тепер не до жартів. У неї [Евеліни] був констатований струс мозку, але без внутрішніх пошкоджень (О. Бердник); // констато́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. констатований — Констато́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. констатований — КОНСТАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до констатува́ти. Пізніше наявність їх [соленосних відкладів].. констатована в багатьох районах Дніпровсько-Донецької западини (Геол Укр., 1959, 398). Словник української мови в 11 томах