1. Словник української мови у 20 томах

конституціоналізм

КОНСТИТУЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч.

Політична система, що спирається на конституцію (див. конститу́ція¹), конституційні методи правління.

Становлення конституціоналізму у світі пов'язане з конституційним ладом у розвинених країнах Європи й Америки в період боротьби проти феодального абсолютизму (XVII ст.) (з наук.-попул. літ.);

В історії європейської демократії Конституція Пилипа Орлика, безперечно, є одним із видатних правових документів XVIII ст., що поклав початок вітчизняному конституціоналізму (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конституціоналізм — конституціоналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конституціоналізм — Як і словосполучення верховенство права, синонімом якого він, безперечно, є, термін «конституціоналізм» може вживатися принаймні у двох значеннях – одне з них відносно формальне, а інше – більш самостійне. Енциклопедія політичної думки
  3. конституціоналізм — -у, ч. 1》 Політична система, яка спирається на конституцію та конституційні методи правління. 2》 Політико-правова теорія, яка обґрунтовує необхідність встановлення конституційного ладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конституціоналізм — конституціоналі́зм (від конституція) реакційна буржуазна течія в політиці і юридичній науці, що визнає конституційну монархію найкращою формою правління. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. конституціоналізм — Популярна в 1-ій полов. XX ст. теорія залежності характеристик особи від властивостей будови її тіла; найвідоміші представники, творці конституціональних типологій: Е. Кречмер і В. Шелдон. Універсальний словник-енциклопедія
  6. конституціоналізм — Конституціоналі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. конституціоналізм — КОНСТИТУЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Буржуазна течія в політиці й науці державного права, що визнає конституційну монархію найкращою системою управління. Словник української мови в 11 томах