конституціоналізм
конституціоналі́зм
-у, ч.
1》 Політична система, яка спирається на конституцію та конституційні методи правління.
2》 Політико-правова теорія, яка обґрунтовує необхідність встановлення конституційного ладу.
3》 Вчення, відповідно до якого для виникнення і перебігу хвороби визначальне значення мають певні особливості конституції організму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конституціоналізм — конституціоналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- конституціоналізм — Як і словосполучення верховенство права, синонімом якого він, безперечно, є, термін «конституціоналізм» може вживатися принаймні у двох значеннях – одне з них відносно формальне, а інше – більш самостійне. Енциклопедія політичної думки
- конституціоналізм — КОНСТИТУЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Політична система, що спирається на конституцію (див. конститу́ція¹), конституційні методи правління... Словник української мови у 20 томах
- конституціоналізм — конституціоналі́зм (від конституція) реакційна буржуазна течія в політиці і юридичній науці, що визнає конституційну монархію найкращою формою правління. Словник іншомовних слів Мельничука
- конституціоналізм — Популярна в 1-ій полов. XX ст. теорія залежності характеристик особи від властивостей будови її тіла; найвідоміші представники, творці конституціональних типологій: Е. Кречмер і В. Шелдон. Універсальний словник-енциклопедія
- конституціоналізм — Конституціоналі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конституціоналізм — КОНСТИТУЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Буржуазна течія в політиці й науці державного права, що визнає конституційну монархію найкращою системою управління. Словник української мови в 11 томах