контамінація

КОНТАМІНА́ЦІЯ, ї, ж.

1. книжн. Змішування, суміщення, поєднання чогось із чим-небудь.

Постмодернізм утворює контамінацію зі стилів попередніх епох, викликаючи алюзії з найрізноматнішими класичними творами, використовуючи цитату як художній прийом (В. Неборак);

Епістолярний жанр є своєрідною контамінацією усної і писемної форм мовлення (з наук. літ.);

Дослідження підтвердило контамінацію язичницьких та християнських вірувань із перевагою перших серед православних слов'янських народів (з наук.-попул. літ.).

2. літ. Поєднання текстів різних редакцій одного твору, а також складений у такий спосіб текст.

Знання багатьох сюжетів дає можливість казкареві вдаватися до їх контамінації (з наук. літ.);

Особливо багато контамінацій серед пісень родинно-побутових (з наук. літ.).

3. лінгв. Виникнення нового слова, його форми або словосполучень унаслідок зближення, поєднання частин двох слів, форм, виразів.

Особливістю ідіостилю П. Загребельного є частотні оказіоналізми, утворені способом контамінації (прозеліто – прозелень+літо; псевдонімка – псевдонім+анонімка; монстральний – монстр+астральний) (з наук. літ.).

4. псих. Хибне відтворення слів, що характеризується об'єднанням в образі чи понятті частин, які належать різним предметам.

Семантична організація матеріалу, який потрібно запам'ятати, як правило, перешкоджає появі контамінації (з наук.-попул. літ.);

У патології контамінація спостерігається у разі різних порушень пам'яті (з навч. літ.).

5. хім. Забруднення чого-небудь патогенними мікроорганізмами (найпростішими, мікоплазмами, грибками, вірусами і т. ін.).

Зі збільшенням хімічної контамінації ґрунту рухливість міді та свинцю зростає (з наук. літ.);

Маточні рослини рододендронів вирощували 1–2 місяці в теплиці для зниження контамінації (з наук.-попул. літ.).

6. геол. Процес забруднення або зміни складу магматичних гірських порід.

Контамінація можлива, якщо температура магми достатня для переплавлення захоплених шматків (ксенолітів) вмісних порід (з наук. літ.);

Вивержені породи можуть формуватися під час контамінації основної магми більш кислими породами (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контамінація — контаміна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. контамінація — Контаминация — contamination — Kontamination — процес забруднення або зміни складу магматичних г.п. порід під дією асиміляції (захоплення і переробки) магмою бокових осадових і метаморфічних порід іншого, ніж материнська магма складу. Гірничий енциклопедичний словник
  3. контамінація — -ї, ж. 1》 Змішування двох або кількох подій під час розповіді. || літ. Вкраплювання подробиць однієї події до іншої, одного літературного твору до іншого. 2》 лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. контамінація — Мішанина Словник чужослів Павло Штепа
  5. контамінація — • контамінація (від лат. contaminatio — зіткнення, об'єднання, змішування) 1) У літературознавстві — перенесення окремих подій, образів, мотивів і сцен з одного твору в інший. Напр. Українська літературна енциклопедія
  6. контамінація — контаміна́ція (лат. contaminatio – забруднення, змішування, від contamino – забруднюю) 1. Утворення нового слова або виразу об’єднанням двох синонімічних чи близьких за звучанням слів (напр., «хилитати» від «хитати» й «хилити»). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. контамінація — КОНТАМІНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Змішування двох або кількох подій під час розповіді; // літ. Вкраплювання подробиць однієї події до іншої, одного літературного твору до іншого. 2. лінгв. Словник української мови в 11 томах