контамінація
контаміна́ція
• контамінація
(від лат. contaminatio — зіткнення, об'єднання, змішування)
1) У літературознавстві — перенесення окремих подій, образів, мотивів і сцен з одного твору в інший. Напр., в уривках: "Реве Дніпро, й лани широкополі // Медами пахнуть, колосом шумлять" (А. Малишко) й "Як упав же він на білий, // На останній сніг весни" (Б. Олійник) елементи творів Т. Шевченка й П. Тичини контаміновані з віршов. рядками А. Малишка та Б. Олійника як органічні, композиційно й змістовно виправдані деталі.
2) У текстології — об'єднання різних списків чи різних редакцій одного твору з метою створення нового, гіпотетичного тексту. Застосовується при підготовці до видання пам'яток давнього письменства, зокрема літописів (напр., робота О. Шахматова над відновленням первісної редакції "Повісті временних літ", або Л. Махновця над відновленням "Київського літопису").
3) У фольклористиці — злиття в одному творі двох (або й більше) самостійних уснопоетич. творів. Найчастіше трапляється в піснях і казках (напр., контаміновані тексти укр. нар. пісень про Романа та Андрієчка — див. Франко І. Зібр тв., т. 42. К., 1984, с. 98). 4) У мовознавстві — об'єднання, схрещування двох мовних одиниць (лексем, фразеологізмів) на основі їхньої структурної, функціональної або асоціативної близькості, внаслідок чого виникають нові слова або вирази (напр., "цурпалка" — від "цурка" й "палка"). В худож. л-рі К. застосовують як експресивно-стиліст. прийом, ориг. спосіб творення авторських неологізмів, напр.: "Майстер-ламайстер, // Трощун-розбивайстер // Крутиться, трудиться // Майстер-ламайстер" (П. Воронько).
В. А. Чабаненко.
Значення в інших словниках
- контамінація — контаміна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контамінація — Контаминация — contamination — Kontamination — процес забруднення або зміни складу магматичних г.п. порід під дією асиміляції (захоплення і переробки) магмою бокових осадових і метаморфічних порід іншого, ніж материнська магма складу. Гірничий енциклопедичний словник
- контамінація — -ї, ж. 1》 Змішування двох або кількох подій під час розповіді. || літ. Вкраплювання подробиць однієї події до іншої, одного літературного твору до іншого. 2》 лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контамінація — Мішанина Словник чужослів Павло Штепа
- контамінація — КОНТАМІНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Змішування, суміщення, поєднання чогось із чим-небудь. Постмодернізм утворює контамінацію зі стилів попередніх епох, викликаючи алюзії з найрізноматнішими класичними творами, використовуючи цитату як художній прийом (В. Словник української мови у 20 томах
- контамінація — контаміна́ція (лат. contaminatio – забруднення, змішування, від contamino – забруднюю) 1. Утворення нового слова або виразу об’єднанням двох синонімічних чи близьких за звучанням слів (напр., «хилитати» від «хитати» й «хилити»). Словник іншомовних слів Мельничука
- контамінація — КОНТАМІНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Змішування двох або кількох подій під час розповіді; // літ. Вкраплювання подробиць однієї події до іншої, одного літературного твору до іншого. 2. лінгв. Словник української мови в 11 томах