1. Українська літературна енциклопедія

КОНТЕКСТ

КОНТЕ́КСТ

• "КОНТЕКСТ"

- щорічний збірник літ.-теор. праць. Видається з 1972 Ін-том світової л-ри ім. М. Горького АН СРСР як орган спеціалізованого наук. центру — відділу комплексних теор. досліджень. Має рубрики "Статті і дослідження", "Публікації". Вміщуються праці з актуальних питань естетики і літературознавства, методології літ. критики та історії л-ри, специфіки худож. творчості і поетики сучасної літератури, творчої індивідуальності письменника, матеріали з неопубл. спадщини відомих учених, критиків (П. Флоренський, М. Федоров, Б. Ейхенбаум та ін.) тощо. Серед авторів "К." — українські радянські літературознавці Д. Затонський, О. Прєсняков, О. Чичерін та ін.

Е. С. Соловей.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контекст — конте́кст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контекст — (від лат. contextus — тісний зв’язок, з’єднання) лінійне синтагматичне оточення, яке необхідне (чи достатнє) для реалізації потенцій значення слова або таке, що здатне породжувати певні зміни в значенні. Словник стилістичних термінів
  3. контекст — [контекст] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. контекст — -у, ч. 1》 Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу. 2》 перен. Про те, що розглядається як ціле, яке зв'язує і пояснює які-небудь явища, факти і т. ін. В контексті чого-небудь, в якому-небудь контексті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. контекст — (грамат.) зміст, див. значення Словник чужослів Павло Штепа
  6. контекст — КОНТЕ́КСТ, у, ч., лінгв. Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу. Словник української мови у 20 томах
  7. контекст — конте́кст (від лат. contextus – тісний зв’язок, з’єднання) уривок тексту із закінченою думкою, який дає змогу точно визначити смисл окремого слова або виразу, що входять до цього лінгвістичного оточення. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. контекст — КОНТЕКСТ — у найширшому значенні — сукупність деяких обставин, від яких залежить значення або сенс будь-якого знака, вислову, тексту, дії. Філософський енциклопедичний словник
  9. контекст — КОНТЕ́КСТ, у, ч. Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу. Слово може мати не одно, а кілька значень, може бути багатозначним — залежно від контексту (Курс сучасної укр. літ. Словник української мови в 11 томах