конфронтація
КОНФРОНТА́ЦІЯ, ї, ж.
Протиборство, протиставлення соціальних систем, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення (у 3 знач.).
Орієнтованим на реформи членам уряду найчастіше доводиться вступати в конфронтацію зі своїм власним кабінетом і парламентською більшістю для стабілізації економіки (з наук.-попул. літ.);
У 49 р. до н. е. Октавіан не відважився правити державою одноособово, тим паче, що умови для єдиновладдя в країні не склалися – знову настав період конфронтацій, громадянських воєн, дестабілізації (з навч. літ.);
Конфронтації, коли інтереси різні, неможливо уникнути (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфронтація — конфронта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конфронтація — Протистояння, протиставлення, зіткнення соціальних систем, класових інтересів, переконань, в яких суперники прагнуть перемоги, досягти своїх цілей і одночасно привести до поразки опонента. англ. confrontation; нім. Konfrontation f=, -en; угор. konfrontáció; рос. конфронтация. Словник із соціальної роботи
- конфронтація — І, ор. -єю. Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів тощо; зіткнення. Літературне слововживання
- конфронтація — [конфронтац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- конфронтація — -ї, ж. 1》 Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення. 2》 юр. Очна ставка зі свідками протилежної сторони. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфронтація — Протистава, супротива, див. контраст Словник чужослів Павло Штепа
- конфронтація — конфронта́ція (від кон... і фронт) 1. юрид. Очна ставка із свідками протилежної сторони. 2. Переносно – становище, коли якісь особи або держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою. Словник іншомовних слів Мельничука
- конфронтація — КОНФРОНТА́ЦІЯ, ї, ж. Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення. Радянський Союз не раз заявляв, що не хотів би йти по шляху змагання у воєнно-технічній галузі. Словник української мови в 11 томах
- конфронтація — рос. конфронтация (латин. con — проти і frons (frontis) — лоб, фронт) — протистояння, протиборство, зіткнення. Становище, коли якісь особи, групи, держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою. Eкономічна енциклопедія