конфігурація
КОНФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Обрис зовнішньої форми чого-небудь.
Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (П. Автомонов);
Нам вдавалося спати в будь-яких позах і конфігураціях. Спати сидячи. Спати стоячи (Ю. Андрухович);
Виразно було видно вночі освітлені міста. За їхньою конфігурацією космонавти пізнавали найбільші міста світу (з газ.).
2. спец. Взаємне розташування, розміщення певних предметів або їхніх частин.
Період головного циклу просторового зсуву центру Сонячної системи, коли приблизно повторюється конфігурація стояння Сонця, Юпітера й Сатурна, становить близько 60 років (з наук. літ.);
У панно, розміщеному на стіні панельного будинку, створено багатообразну просторову конфігурацію (з наук.-попул. літ.);
Періодичність властивостей елементів зумовлена періодичним повторенням конфігурації зовнішніх електронних оболонок атомів (з навч. літ.).
(1) Конфігура́ція плане́т – положення планет відносно Землі та Сонця.
Конфігурація планет на небосхилі корелює з певним рівнем сонячної активності (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- конфігурація — конфігура́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конфігурація — (тіл) форма; (площин) обрис, контур; (зірок) співрозташовання, <сов. співрозташування>, співрозміщення. Словник синонімів Караванського
- конфігурація — -ї, ж. 1》 Обрис зовнішньої форми чого-небудь. 2》 Взаємне розташування, розміщення якихось предметів або їх частин. Конфігурація зірок. 3》 Сукупність машин та пристроїв певної обчислювальної системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфігурація — Форма, обрис, розташова Словник чужослів Павло Штепа
- конфігурація — конфігура́ція (лат. configuratio, від configuro – надаю правильної форми) 1. Загальний вигляд, зовнішній обрис. 2. Взаємне розміщення предметів. 3. К. планет – положення планет відносно Землі й Сонця, що характеризуються певними особливостями. 4. мовозн. Словник іншомовних слів Мельничука
- конфігурація — КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Словник синонімів української мови
- конфігурація — КОНФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Обрис зовнішньої форми чого-небудь. Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах
- конфігурація — рос. конфигурация компоновка мережі або системи обробки даних з чітким визначенням характеру, кількості, взаємозв'язків і основних характеристик її функціональних елементів. Eкономічна енциклопедія
- конфігурація — (лат.) Зовнішня подібність сприйманого об'єкта, абрис, контур або силует якого можна співвідносити з іншою простою фігурою. Таке співвідношення складає основу образного мислення. Архітектура і монументальне мистецтво