конфігурація

КОНФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Обрис зовнішньої форми чого-небудь.

Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 216);

Одні [машини] ріжуть метал, інші зварюють, треті надають потрібної конфігурації (Рад. Укр., 15.УІІ 1959, 8);

Деталі корпусу [судна] мають складну просторову конфігурацію (Наука.., 6, 1964, 28).

2. Взаємне розташування, розміщення якихось предметів або їх частин.

Конфігурація зірок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфігурація — конфігура́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конфігурація — (тіл) форма; (площин) обрис, контур; (зірок) співрозташовання, <сов. співрозташування>, співрозміщення. Словник синонімів Караванського
  3. конфігурація — -ї, ж. 1》 Обрис зовнішньої форми чого-небудь. 2》 Взаємне розташування, розміщення якихось предметів або їх частин. Конфігурація зірок. 3》 Сукупність машин та пристроїв певної обчислювальної системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конфігурація — Форма, обрис, розташова Словник чужослів Павло Штепа
  5. конфігурація — КОНФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Обрис зовнішньої форми чого-небудь. Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (П. Автомонов); Нам вдавалося спати в будь-яких позах і конфігураціях. Спати сидячи. Спати стоячи (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. конфігурація — конфігура́ція (лат. configuratio, від configuro – надаю правильної форми) 1. Загальний вигляд, зовнішній обрис. 2. Взаємне розміщення предметів. 3. К. планет – положення планет відносно Землі й Сонця, що характеризуються певними особливостями. 4. мовозн. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. конфігурація — КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Словник синонімів української мови
  8. конфігурація — рос. конфигурация компоновка мережі або системи обробки даних з чітким визначенням характеру, кількості, взаємозв'язків і основних характеристик її функціональних елементів. Eкономічна енциклопедія
  9. конфігурація — (лат.) Зовнішня подібність сприйманого об'єкта, абрис, контур або силует якого можна співвідносити з іншою простою фігурою. Таке співвідношення складає основу образного мислення. Архітектура і монументальне мистецтво