1. Словник синонімів української мови

конфігурація

КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Швидко, легко із звичною точністю він почав накреслювати контури юрт, силуети людей між ними, коня (З. Тулуб); Вже, сонячним обведені пунктиром, Відтінюються обриси домів (В. Бичко); Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (П. Автомонов); Деякі озера манили до себе своїм теплим окресленням, блакиттю своїх плес (Ю. Збанацький); Висока заграва палахкотіла над Севастополем, і її полиски освітлювали горбатий профіль висоти (В. Кучер); Звідси відкривається чудовий краєвид — витончені абриси Андріївської церкви на урвистих схилах, стрімкі силуети нових споруд (з журналу).

ФО́РМА (зовнішній вигляд предмета, зумовлений його обрисами), КШТАЛТ, ФІГУ́РА рідше, ШТАЛТ заст.; КОНФІГУРА́ЦІЯ спец. (перев. деталей, механізмів тощо). Зростали плоди дивовижних форм, прекрасних, щедрих в своїй різноманітності (О. Довженко); Головка зрослася, тільки прийняла якийсь чудовий кшталт: високо-високо угору тяглася (Панас Мирний); Виверження космічної сили може.. стати початком тривалого періоду вулканізму, пов'язаного з процесом перебудови фігури планети (з журналу); Своїм походженням, конфігурацією.. дюни завдячують панівним вітрам, які тривалий час дмуть в одному напрямку (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфігурація — конфігура́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конфігурація — (тіл) форма; (площин) обрис, контур; (зірок) співрозташовання, <сов. співрозташування>, співрозміщення. Словник синонімів Караванського
  3. конфігурація — -ї, ж. 1》 Обрис зовнішньої форми чого-небудь. 2》 Взаємне розташування, розміщення якихось предметів або їх частин. Конфігурація зірок. 3》 Сукупність машин та пристроїв певної обчислювальної системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конфігурація — Форма, обрис, розташова Словник чужослів Павло Штепа
  5. конфігурація — КОНФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Обрис зовнішньої форми чого-небудь. Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (П. Автомонов); Нам вдавалося спати в будь-яких позах і конфігураціях. Спати сидячи. Спати стоячи (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. конфігурація — конфігура́ція (лат. configuratio, від configuro – надаю правильної форми) 1. Загальний вигляд, зовнішній обрис. 2. Взаємне розміщення предметів. 3. К. планет – положення планет відносно Землі й Сонця, що характеризуються певними особливостями. 4. мовозн. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. конфігурація — КОНФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Обрис зовнішньої форми чого-небудь. Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах
  8. конфігурація — рос. конфигурация компоновка мережі або системи обробки даних з чітким визначенням характеру, кількості, взаємозв'язків і основних характеристик її функціональних елементів. Eкономічна енциклопедія
  9. конфігурація — (лат.) Зовнішня подібність сприйманого об'єкта, абрис, контур або силует якого можна співвідносити з іншою простою фігурою. Таке співвідношення складає основу образного мислення. Архітектура і монументальне мистецтво