1. Словник української мови у 20 томах

концепт

КОНЦЕ́ПТ, ч.

1. род. у, книжн. Відносно стала інформаційно-когнітивна сутність, яка є носієм або концентратором смислів певного дискурсу або певної системи знань; формулювання, загальне поняття, узагальнення.

Концепти є когнітивними структурами, що виступають посередниками між мовною та позамовною реальністю твору, а вивчення їхнього вживання та значення надає ключ до розуміння головної мети художніх творів (з наук. літ.);

У художньому світі Лесі Українки Україна постає образом-концептом, наділеним багатовимірним значенням (з наук. літ.);

Методика вивчення ціннісних домінант у мові базується на понятті “концепт” (з наук. літ.);

Одними з домінантних у творчості Василя Стуса є поліфонічні концепти “Самота” та “Біль”, в яких поєднуються елементи відчуттів ліричного героя (з наук. літ.).

2. зах. Думка, ідея, вигадка.

– Значить, я арештований? – запитав я. – Арештований! – скрикнув він, немов переполошений. – Що се знов за концепт! (І. Франко);

Часом добрі концепти так несподівано приходять у голову. Коби ж я подумав о тім раніше (Г. Хоткевич);

–Така мудра жінка, а іншого концепту в своїй голові не має. Аж дивно (Б. Лепкий).

3. род. а. Те саме, що конце́пт-кар.

BMW презентував концепт електроскутера (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. концепт — конце́пт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. концепт — -у, ч. 1》 філос. Формулювання, загальне поняття, думка. 2》 зах. Вигадка, фантазія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. концепт — Дотеп, дотепний вислів, винахідливість; проект, замисел, задум, думка Словник застарілих та маловживаних слів
  4. концепт — конце́пт (від лат. conceptus – думка, поняття) 1. В логіці – смисл знака (імені). 2. Загальна думка, формулювання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. концепт — КОНЦЕПТ (від лат. conceptus — поняття) — 1) Термін середньовічної схоластичної філософії і логіки, що позначав загальне в одиничних предметах, на основі якого виникає поняття, виражене словом. Філософський енциклопедичний словник
  6. концепт — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
  7. концепт — КОНЦЕ́ПТ, у, ч. 1. філос. Формулювання, загальне поняття, думка. 2. зах. Вигадка, фантазія. — Значить, я арештований? — запитав я. — Арештований! — скрикнув він, немов переполошений. — Що се знов за концепті (Фр., III, 1950, 237). Словник української мови в 11 томах