концепт

Значення в інших словниках

1. концепт — конце́пт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. концепт — КОНЦЕ́ПТ, ч. 1. род. у, книжн. Відносно стала інформаційно-когнітивна сутність, яка є носієм або концентратором смислів певного дискурсу або певної системи знань; формулювання, загальне поняття, узагальнення. Словник української мови у 20 томах
3. концепт — Дотеп, дотепний вислів, винахідливість; проект, замисел, задум, думка Словник застарілих та маловживаних слів
4. концепт — конце́пт (від лат. conceptus – думка, поняття) 1. В логіці – смисл знака (імені). 2. Загальна думка, формулювання. Словник іншомовних слів Мельничука
5. концепт — КОНЦЕПТ (від лат. conceptus — поняття) — 1) Термін середньовічної схоластичної філософії і логіки, що позначав загальне в одиничних предметах, на основі якого виникає поняття, виражене словом. Філософський енциклопедичний словник
6. концепт — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
7. концепт — КОНЦЕ́ПТ, у, ч. 1. філос. Формулювання, загальне поняття, думка. 2. зах. Вигадка, фантазія. — Значить, я арештований? — запитав я. — Арештований! — скрикнув він, немов переполошений. — Що се знов за концепті (Фр., III, 1950, 237). Словник української мови в 11 томах