копати
КОПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок.
1. що і без прям. дод. Розпушувати землю заступом, лопатою і т. ін.
– Я звеліла їм копати .. город (І. Нечуй-Левицький);
Нема нікого в саду, тільки Макс страшенно копає під вікном, готує місце для квіток (В. Винниченко);
Тут його раптом як підмінили. Мов додалося в Зайчика сили. Грядку копає хвацько, на славу! (І. Андрусяк).
2. що і без прям. дод. Робити заглиблення, виймаючи, відкидаючи землю заступом, лопатою і т. ін.
І здалека Запорожці чули... Як діточки на Орелі Лінію копали І як у тій Фінляндії В снігу пропадали (Т. Шевченко);
Мисливці копали яму на диких кіз (О. Донченко);
[Сашко:] Бабусю, скажіть дідові, що я тут копатиму ямки для грушок (З. Мороз);
Данило Горинич .. говорив дуже лагідним голосом, викидаючи заступом землю з окопу і раз за разом звертаючись до жандарма: – Копаємо, длубаємо, чи чуєш, ласкавий пане? Мусимо копати (С. Скляренко).
3. що. Добувати що-небудь із землі за допомогою заступа, кирки і т. ін.; викопувати.
Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (М. Коцюбинський);
– Золоті багаті руди Все копають [карлики] та збирають (Леся Українка);
Коли копають картоплю, – стелеться дим над землею (М. Рильський);
Багаття палало, а дівчата танка вели, співаючи про калину, біля якої дівчина ходила, ножем зілля копала, своєї неньки питала: – Кого, мати, чарувати? (Р. Іваничук).
4. що і без прям. дод. Знімаючи шари землі, добувати, виявляти, знаходити що-небудь (перев. заховане, невідоме і т. ін.).
Вириті яйця лежали на піску. Дослідники копали далі, але більше нічого не знайшли (В. Владко);
– Я з археологічної експедиції, – каже гість. – Копаємо тут і на горі, й під горою... (Є. Гуцало);
Хто в дитинстві, мріючи, .. не копав землю під старою вербою, шукаючи неіснуючий таємничий скарб!.. (В. Нестайко);
Дідич прочув, що під землею зберігаються королівські скарби і заповзявся їх добути. Зігнав свою челядь, щоб копали землю у тім місці, де казали, має бути підземний прохід (Ю. Винничук).
5. проти кого, перен., розм. Підступно, таємно діяти на шкоду кому-небудь.
Як розсердиться [Панас], то вже злий буде хто й зна поки і все проти того чоловіка копатиме (Б. Грінченко).
6. що і без прям. дод., перен., розм. Розмірковуючи над чим-небудь, аналізувати (критично, глибоко і т. ін.).
Доспівавши свою дивну пісню, кобзар замовк .. Вишневецький скупо кивнув .. – Бачу, що глибоко копаєш ти, старче (О. Бердник);
Справді, ніби в археологів: чим глибше копаєш, тим цікавіше стає. Здається, ось-ось сягнеш суті всіх речей (В. Дрозд);
– Ти насправді щось іще копаєш? – Так. Але чисто для себе. Я ж казав – слідчому не вірю, та ви читали мою писанину... (А. Кокотюха).
◇ (1) Копа́ти я́му (моги́лу) кому, на кого, під кого – підступно, таємно готувати кому-небудь неприємність, шкодити.
[Яремчук:] Поки Рогуля домагався високої посади, під .. директора яму копав, то скрізь доводив, що .. реконструкція до зарізу потрібна (І. Муратов);
Циганки лізуть до Гната, відьмують очима, чорними косами сідло вистелюють: – .. Вороги на тебе копають яму, та самі туди впадуть (Григорій Тютюнник);
З молодим агрономом Семен ніяк не міг порозумітися і потайки почав йому копати яму (М. Стельмах);
– Так, так, – зітхав Тененика. – .. Сказано ж: шлях беззаконних – це шлях у темряві, не знають вони, де спіткнуться. Хто на іншого копає яму, той сам туди впаде (Ю. Хорунжий).
КО́ПА́ТИ², ко́па́ю, ко́па́єш, недок., кого, що чим і без дод.
Ударяти, бити, штовхати ногою.
Отаман не жалував нагайки, бив, копав ногами, аж кості у старого тріщали (І. Франко);
Серце крається дивитись, як акуратно посортовані, позщеплювані, підшиті квитанції, архівні матеріали .. під руками тих барбосів [поліцейських] змішуються в одну купу паперів, .. яку топчуть, копають ногами (Ірина Вільде);
Малий одразу в мене викликав підозру .. Я змушував себе не звертати уваги на те, як це неспокійне створіння щоразу копало мене під столиком в коліно (А. Дністровий);
// Брикати, хвицати (про тварин).
– Купив [батько] коня такого, що копає й кусає, та й підкував на всі чотири ноги (Л. Мартович).
Значення в інших словниках
- копати — Ко́пати: — (ногами) — бити, вдаряти [III] — бити ногами [22;II,VII] — бити ногою [VII] — бити носком ноги [VI] Словник з творів Івана Франка
- копати — ко́пати дієслово недоконаного виду ногою копа́ти дієслово недоконаного виду робити заглиблення в землі; розслідувати тощо Орфографічний словник української мови
- копати — 1) (ногою) бити, штовхати, відпихати; (- тварин) хвицати, брикати. 2) рити; (копалини) викопувати, добувати; ФР. розкопувати, від-; (під кого) копатися, підкопуватися, інтригувати проти кого; (грядку) розпушувати. Словник синонімів Караванського
- копати — I покопати, вибурковувати, вибуртувати, викопувати, вкопувати, вкопуватися, докопувати, докопуватися, закопувати, закопуватися, колупати, колупатися, копирсати, копирсатися, надкопувати, обкопувати, обкопуватися, перекопувати, перелопачувати... Словник синонімів Вусика
- копати — I к`опати-аю, -аєш, недок. Ударяти, бити, штовхати ногою. || Брикати, хвицати (про тварин). II коп`ати-аю, -аєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Розпушувати землю заступом, лопатою тощо. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копати — Не копай другому яму, бо сам упадеш. Не копай яму під другим, бо сам у ню упадеш. Хто хоче нашкодити комусь, той сам найбільше потерпить. Приповідки або українсько-народня філософія
- копати — Аю, -аєш, недок. Бити. Я бив би їх чоботами, копав би у писок, у живіт (Ю. Андрухович). Поряд зі мною опинився депутат Хмара, який на зеківський манер копав його ногами по литках (Д Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
- копати — (-аю, -аєш) недок., кого; крим. Бити когось. Тюля ще раз з усієї сили копає його в живіт ... (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); Копати ще — малоприємно і нецікаво: повержений не подавав ознак життя (А. Морговський, Тінь птеродактиля). БСРЖ, 278; ЯБМ, 1, 456. Словник жарґонної лексики української мови
- копати — копа́ти я́му (моги́лу) кому, на кого, під кого. Підступно, таємно готувати кому-небудь неприємність, шкодити. З молодим агрономом Семен ніяк не міг порозумітися і потайки почав йому копати яму (М. Стельмах); По службі ти високо підеш. Хороше жити будеш. Фразеологічний словник української мови
- копати — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- копати — Копа́ти, -па́ю, -па́єш, -па́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- копати — КО́ПАТИ, аю, аєш, недок. Ударяти, бити, штовхати ногою. Отаман не жалував нагайки, бив, копав ногами, аж кості у старого тріщали (Фр., III, 1950, 203); // Брикати, хвицати (про тварин). Словник української мови в 11 томах
- копати — Копа́ти, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. Макс. І свяченим (ножем) копа яму. Шевч. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною. Мет. 2) Выкапывать. Словник української мови Грінченка