копати

Не копай другому яму, бо сам упадеш.

Не копай яму під другим, бо сам у ню упадеш.

Хто хоче нашкодити комусь, той сам найбільше потерпить.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копати — Ко́пати: — (ногами) — бити, вдаряти [III] — бити ногами [22;II,VII] — бити ногою [VII] — бити носком ноги [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. копати — ко́пати дієслово недоконаного виду ногою копа́ти дієслово недоконаного виду робити заглиблення в землі; розслідувати тощо Орфографічний словник української мови
  3. копати — 1) (ногою) бити, штовхати, відпихати; (- тварин) хвицати, брикати. 2) рити; (копалини) викопувати, добувати; ФР. розкопувати, від-; (під кого) копатися, підкопуватися, інтригувати проти кого; (грядку) розпушувати. Словник синонімів Караванського
  4. копати — I покопати, вибурковувати, вибуртувати, викопувати, вкопувати, вкопуватися, докопувати, докопуватися, закопувати, закопуватися, колупати, колупатися, копирсати, копирсатися, надкопувати, обкопувати, обкопуватися, перекопувати, перелопачувати... Словник синонімів Вусика
  5. копати — I к`опати-аю, -аєш, недок. Ударяти, бити, штовхати ногою. || Брикати, хвицати (про тварин). II коп`ати-аю, -аєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Розпушувати землю заступом, лопатою тощо. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. копати — КОПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. 1. що і без прям. дод. Розпушувати землю заступом, лопатою і т. ін. – Я звеліла їм копати .. город (І. Нечуй-Левицький); Нема нікого в саду, тільки Макс страшенно копає під вікном, готує місце для квіток (В. Словник української мови у 20 томах
  7. копати — Аю, -аєш, недок. Бити. Я бив би їх чоботами, копав би у писок, у живіт (Ю. Андрухович). Поряд зі мною опинився депутат Хмара, який на зеківський манер копав його ногами по литках (Д Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
  8. копати — (-аю, -аєш) недок., кого; крим. Бити когось. Тюля ще раз з усієї сили копає його в живіт ... (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); Копати ще — малоприємно і нецікаво: повержений не подавав ознак життя (А. Морговський, Тінь птеродактиля). БСРЖ, 278; ЯБМ, 1, 456. Словник жарґонної лексики української мови
  9. копати — копа́ти я́му (моги́лу) кому, на кого, під кого. Підступно, таємно готувати кому-небудь неприємність, шкодити. З молодим агрономом Семен ніяк не міг порозумітися і потайки почав йому копати яму (М. Стельмах); По службі ти високо підеш. Хороше жити будеш. Фразеологічний словник української мови
  10. копати — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  11. копати — Копа́ти, -па́ю, -па́єш, -па́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. копати — КО́ПАТИ, аю, аєш, недок. Ударяти, бити, штовхати ногою. Отаман не жалував нагайки, бив, копав ногами, аж кості у старого тріщали (Фр., III, 1950, 203); // Брикати, хвицати (про тварин). Словник української мови в 11 томах
  13. копати — Копа́ти, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. Макс. І свяченим (ножем) копа яму. Шевч. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною. Мет. 2) Выкапывать. Словник української мови Грінченка