1. Приповідки або українсько-народня філософія

копа

Дай, Боже, сто кіп, де був торік один сніп.

Новорічні желання, або молитва, починаючи орати. Копа — 60 штук.

Копа для попа, а дякові буде й по мідякові.

Так давно платили за церковні треби.

Копа переможе й попа.

Громада переможе одного чоловіка.

Сніп до снопа, тай буде копа.

Упертою працею мож доконати великого діла. Копа — 60 штук.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копа — Копа́: — 60 одиниць чого-небудь [44-2] — шістдесят яких-небудь предметів [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. копа — копа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири копи́ Орфографічний словник української мови
  3. копа — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. копа — -и, ж. 1》 Стіжок із 60 снопів хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. || Копиця (у 1 знач.). 2》 розм. Одиниця лічби, що дорівнює 60 (снопів, яєць і т. ін.). 3》 заст. Одиниця лічби грошей, що дорівнює 50 копійкам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. копа — КОПА́, и́, ж. 1. Стіжок із 60 снопів хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. Сніп до снопа, та й буде копа (приказка); Панський хліб був вже вижатий. Все поле було вкрите копами та стайками (І. Нечуй-Левицький); Поле. Словник української мови у 20 томах
  6. копа — копа́ одиниця лічби, що дорівнює 60 (ст) ◊ копу літ багато років (ср, ст): Вже копу літ тебе не бачив, а ти цілком не змінився (Авторка); Я знав Олега вже здавна, і все виступав перед ним як дуже розумний чоловік. І тепер я сказав: “А дивіться! Копу літ!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. копа — 60 литовських або 75 польських грошей Словник застарілих та маловживаних слів
  8. копа — 1. купа хліба в снопах; 2. одиниця лічби у сх. слов'ян, можливо, ще з давньоруських часів (60 снопів, яєць тощо); 3. одиниця грошової лічби у Вел. князівстві Литовському та в Україні в XIV-XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  9. копа — сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Фразеологічний словник української мови
  10. копа — I. ГРОМА́ДА іст. (поземельне селянське об'єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об'єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об'єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов'ян). Словник синонімів української мови
  11. копа — Копа́, копи́; ко́пи, кіп, ко́пам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. копа — КОПА́, и́, ж. 1. Стіжок із 60 снопів хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. Прокинулась — нема нічого. На Йвася глянула, взяла Його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Шевч. Словник української мови в 11 томах