корабель

КОРАБЕ́ЛЬ, бля́, ч.

1. Велике морське або річкове судно.

Мала діра топить і великий корабель (прислів'я);

Страшні хвилі кидали вгору кораблі, мов тріски (І. Нечуй-Левицький);

Корабель наш розрізує воду І дорога блакитно-перлиста Зостається широка за нами (Леся Українка);

Улітку він з товаришами майстрував вітрильний корабель і лагодився пливти відкривати якийсь невідомий острів (О. Донченко);

Десь аж на самім виднокрузі димів чужий корабель (О. Гончар);

– Вам і вашим людям буде відшкодовано всі збитки, пов'язані з втратою корабля, вантажу й особистої власності (О. Авраменко);

* У порівн. Біжать вгорі рожеві хмари, Мов легкокрилі кораблі (В. Сосюра).

2. Літальний апарат (великий літак, аеростат, дирижабль і т. ін.).

Прислухаючись, Саша помічає, що корабель уже вирівнявся, він іде тепер у хмарах на повний хід (О. Кундзич);

Знову налетіли вражі бомбовози, сторони чужої кораблі (В. Сосюра).

На борту́ корабля́ (літака́, раке́ти і т. ін.) див. борт.

△ (1) Космі́чний (міжплане́тний) корабе́ль – апарат для польотів у космічному просторі.

Космічні кораблі з космонавтами на борту запускають на орбіти, розташовані нижче від радіаційних поясів (з наук. літ.);

Щоб міжпланетний корабель подолав земне тяжіння, йому потрібна висока початкова швидкість (з наук.-попул. літ.);

Я й не збираюся бути вченим: водитиму космічні кораблі. Спочатку міжпланетні, а там і міжзоряні (А. Дімаров);

(2) Ліні́йний корабе́ль – велике, добре озброєне військове судно, яке використовують для нанесення могутніх, руйнівних ударів; лінкор.

У травні–червні 1916 р. між англійським і німецьким флотами відбулася найбільша в історії морська битва, у якій з обох сторін брали участь дредноути, лінійні кораблі, крейсери, міноносці (з навч. літ.);

У Галіфаксі вивантажилися з лінійного корабля два піші полки (І. Кулик);

(3) Фла́гманський корабе́ль – головний, ведучий корабель у колоні кораблів, на борту якого перебуває флагман, командир; найкращий або найбільший корабель флоту, пароплавства, флотилії.

Сидір Білий, Антон Головатий та Поль Джонс піднялися на флагманський корабель, щоб домовитися про спільні дії (В. Малик);

Взяті на абордаж і налякані холодною сталлю піратських клинків, команди .. не чинили ніякого опору. Пожежа на флагманському кораблі так приголомшила їх, що вони визнали себе переможеними і склали зброю (П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні);

14 жовтня 2014 р. ЮНЕСКО оголосила про підготовку нової міжнародної операції з пошуку потерпілого крах флагманського корабля експедиції Христофора Колумба “Санта-Марія” біля берегів Гаїті в 1492 році (із журн.).

◇ (4) З корабля́ [та] на бал – відразу, без затримки, не зволікаючи.

Я приїхав до Куп'янська 9 травня... Справа іще в тому, що я прибув, як то мовлять, прямо з корабля на бал (Т. Масенко);

– Вчора приїхав та й знову у дорогу? А хто буде сталь катать? – Підмінимо. – Отаке! З корабля та на бал, – бурчав Радивон (В. Кучер);

– Де ви зупинилися? – Поки ще ніде. З корабля на бал, вірніше, просто з воза на “Наталку Полтавку” в чернігівському театрі (О. Іваненко);

Пали́ти (спа́лювати) / спали́ти [за собо́ю (свої́)] мости́ (кораблі́) див. пали́ти¹;

(5) Степови́й корабе́ль – комбайн, що працює в полі, в степу.

Шостий раз уже пропливав я на мостику [містку] степового корабля по золотому хлібному полю (С. Олійник);

Відчалюючи від степового корабля, вив газик, навантажений зерном (П. Автомонов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корабель — корабе́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. корабель — СУДНО; (вітрильний) вітрильник; (повітряний) літак, дирижабль; (космічний) космоліт, ракета-літак. Словник синонімів Караванського
  3. корабель — [корабел'] -бл'а, ор. -блем, м. (на) -бл'і, мн. -бл'і, -бл'іў Орфоепічний словник української мови
  4. корабель — -бля, ч. 1》 Велике морське судно переважно військового призначення: авіаносець, ескадрений міноносець, крейсер, підводний човен, торпедний катер, тральщик та ін. 2》 Те саме, що Повітряний корабель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. корабель — Корабля топить не море, а вітри. Вітри розбивають коробля морськими хвилями, або наносять на скалу. Мала діра топить і великий корабель. І мала причина буває упадком великого діла. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. корабель — (-бля) ч.,нарк. 1. Сірникова коробка з наркотичною речовиною для куріння. БСРЖ, 278; ПСУМС, 36; ЯБМ, 1, 458. 2. Доза наркотичної речовини для куріння, що вимірюється сірниковою коробкою Корабель — міра (сірникова коробка) кількості драпу (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 278. Словник жарґонної лексики української мови
  7. корабель — з корабля́ (та) на бал. Відразу, без затримки, не зволікаючи. — Вчора приїхав та й знову у дорогу? А хто буде сталь катать? — Підмінимо.— Отаке! З корабля та на бал,— бурчав Радивон (В. Кучер); Я приїхав до Куп’янська 9 травня... Фразеологічний словник української мови
  8. корабель — СУДНО́ (споруда, призначена для перевезення по воді людей, вантажів, для рибальства, військової справи і т. ін.), ПОСУ́ДИНА розм., фам., зневажл. Словник синонімів української мови
  9. корабель — Корабе́ль, -бля́, -бле́ві, -бле́м; -раблі́, -блі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. корабель — КОРАБЕ́ЛЬ, бля́, ч. 1. Велике морське судно. До самої хмари З щоглистими кораблями Палає Скутара (Шевч., І, 1951, 202); На синьому морі плив здоровий корабель (Н.-Лев., II, 1956, 233); Велика Вітчизна веде у моря Із мирним добром кораблі (Мас., Київ. Словник української мови в 11 томах
  11. корабель — (грец. — судно, краб) Те саме, що і неф (нава). Архітектура і монументальне мистецтво
  12. корабель — Корабе́ль, -бля́ м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337. Словник української мови Грінченка