1. Словник синонімів української мови

корабель

СУДНО́ (споруда, призначена для перевезення по воді людей, вантажів, для рибальства, військової справи і т. ін.), ПОСУ́ДИНА розм., фам., зневажл.; КОРАБЕ́ЛЬ (велике морське судно); ЛА́ЙНЕР (велике комфортабельне пасажирське судно); ПАРОПЛА́В (з паровим двигуном); ТЕПЛОХІ́Д, ТЕПЛОПЛА́В (з двигуном внутрішнього згоряння); ЧО́ВЕН (невелике судно, перев. веслове); КА́ТЕР (невелике легке судно, парове, моторне, для недалекого плавання). Порт молодий, один з наймолодших портів українського півдня.. Великі й малі торговельні судна під прапорами всіх держав охоче завертали сюди (О. Гончар); — Отже, ви можете уявити корабель, ..величезний океанський лайнер, зроблений не зі сталі, а з легкої пластмаси, міцнішої за сталь? (В. Собко); Вийшли у рейс теплоходи, Хвиля хлюпоче в борти (А. Малишко); Річкою снують катери (Ю. Яновський). — Пор. вітри́льник, човен.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корабель — корабе́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. корабель — СУДНО; (вітрильний) вітрильник; (повітряний) літак, дирижабль; (космічний) космоліт, ракета-літак. Словник синонімів Караванського
  3. корабель — [корабел'] -бл'а, ор. -блем, м. (на) -бл'і, мн. -бл'і, -бл'іў Орфоепічний словник української мови
  4. корабель — -бля, ч. 1》 Велике морське судно переважно військового призначення: авіаносець, ескадрений міноносець, крейсер, підводний човен, торпедний катер, тральщик та ін. 2》 Те саме, що Повітряний корабель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. корабель — КОРАБЕ́ЛЬ, бля́, ч. 1. Велике морське або річкове судно. Мала діра топить і великий корабель (прислів'я); Страшні хвилі кидали вгору кораблі, мов тріски (І. Словник української мови у 20 томах
  6. корабель — Корабля топить не море, а вітри. Вітри розбивають коробля морськими хвилями, або наносять на скалу. Мала діра топить і великий корабель. І мала причина буває упадком великого діла. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. корабель — (-бля) ч.,нарк. 1. Сірникова коробка з наркотичною речовиною для куріння. БСРЖ, 278; ПСУМС, 36; ЯБМ, 1, 458. 2. Доза наркотичної речовини для куріння, що вимірюється сірниковою коробкою Корабель — міра (сірникова коробка) кількості драпу (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 278. Словник жарґонної лексики української мови
  8. корабель — з корабля́ (та) на бал. Відразу, без затримки, не зволікаючи. — Вчора приїхав та й знову у дорогу? А хто буде сталь катать? — Підмінимо.— Отаке! З корабля та на бал,— бурчав Радивон (В. Кучер); Я приїхав до Куп’янська 9 травня... Фразеологічний словник української мови
  9. корабель — Корабе́ль, -бля́, -бле́ві, -бле́м; -раблі́, -блі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. корабель — КОРАБЕ́ЛЬ, бля́, ч. 1. Велике морське судно. До самої хмари З щоглистими кораблями Палає Скутара (Шевч., І, 1951, 202); На синьому морі плив здоровий корабель (Н.-Лев., II, 1956, 233); Велика Вітчизна веде у моря Із мирним добром кораблі (Мас., Київ. Словник української мови в 11 томах
  11. корабель — (грец. — судно, краб) Те саме, що і неф (нава). Архітектура і монументальне мистецтво
  12. корабель — Корабе́ль, -бля́ м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337. Словник української мови Грінченка