корабельник
КОРАБЕ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Фахівець із будування кораблів.
Будинок цей звів колись .. Ярема Ярило.., що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко).
2. розм. Той, хто плаває на кораблі; моряк.
Я білішої солі в мажару насипав, а перебірки разом з рибою на берег витрусив. Накинулися і корабельники, і піші .. на мій вилов (В. Дрозд);
[Марцелл:] Тож сядьмо, й той, хто знає, хай розкаже: .. Для чого .. завозять в край знаряддя до війни; Чом корабельників женуть силком На труд важкий, який не зна неділь (Л. Гребінка, пер. з тв. В. Шекспіра).
3. заст. Власник торговельного корабля.
Усе море було пусте: сусідство обох флотів відстрашило купців та корабельників (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корабельник — корабе́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- корабельник — -а, ч. 1》 Фахівець із будування кораблів. 2》 заст. Власник торговельного корабля або взагалі той, хто плаває на кораблі; моряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корабельник — КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́ЛЬНИК, СУДНОБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́Л розм. — Я дуже люблю фізику, — каже Леся, — адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко); Будинок цей звів колись.. Словник синонімів української мови
- корабельник — КОРАБЕ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Фахівець із будування кораблів. Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило.., що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158). 2. заст. Словник української мови в 11 томах