1. Словник української мови в 11 томах

корабельник

КОРАБЕ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Фахівець із будування кораблів.

Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило.., що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158).

2. заст. Власник торговельного корабля або взагалі той, хто плаває на кораблі; моряк.

Усе море було пусте: сусідство обох флотів відстрашило купців та корабельників (Оп., Іду.., 1958, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корабельник — корабе́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. корабельник — -а, ч. 1》 Фахівець із будування кораблів. 2》 заст. Власник торговельного корабля або взагалі той, хто плаває на кораблі; моряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корабельник — КОРАБЕ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Фахівець із будування кораблів. Будинок цей звів колись .. Ярема Ярило.., що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко). 2. розм. Той, хто плаває на кораблі; моряк. Словник української мови у 20 томах
  4. корабельник — КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́ЛЬНИК, СУДНОБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́Л розм. — Я дуже люблю фізику, — каже Леся, — адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко); Будинок цей звів колись.. Словник синонімів української мови