кордоцентризм

КОРДОЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч.

У філософській думці, перев. українській, – світогляд, відповідно до якого почуття переважають над логічним міркуванням, образу – над поняттям.

Визначальною тенденцією українського філософського кордоцентризму є подолання духовного відчуження, відчуження між людиною і Богом (з наук. літ.);

У класичній українській філософії кордоцентризм є світоглядною парадигмою, що ґрунтується на ідеї провідної ролі серця як творчої сили в життєдіяльності особистості (з наук.-попул. літ.);

Кордоцентризм передбачає первиннiсть духовного досвiду (мiстичного переживання, iнтуїтивного осягнення) перед рацiональним мисленням (з навч. літ.);

В українському культурному просторі справжня поезія завжди була своєрідною формою релігії та кордоцентризму в шатах своєрідної “релігії серця” (із журн.).