кордоцентризм
КОРДОЦЕНТРИЗМ — біблійне за походженням уявлення про те, що істинна сутність людини зосереджена в серці. У європейській філософії розроблявся нім. пієтистами (див. пієтизм) Паскалем, Гемстерхвойсом, нім. романтиками (Новалісом та ін.), почасти — Фоєрбахом. В історії укр. думки К. інтерпретували Віталій з Дубна, Сковорода, Юркевич та ін. К. супроводжує генезис особистісної самосвідомості. Серце — насамперед ціннісний інтегратор цілісності буття. К. приписує серцю почуття, розум, пізнання (інтуїтивне), волю, споглядання, пам'ять, що певною мірою гальмує диференціацію і системну субординацію цих здатностей.
І. Мойсеїв
Джерело:
Філософський енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кордоцентризм — кордоцентри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кордоцентризм — КОРДОЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч. У філософській думці, перев. українській, – світогляд, відповідно до якого почуття переважають над логічним міркуванням, образу – над поняттям. Словник української мови у 20 томах