коригувальник

КОРИГУВА́ЛЬНИК, рідше КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. полігр. Той, хто коригує (у 1 знач.) текст.

Студенти Вінницького державного педагогічного університету за спеціальністю “комп'ютерні технології в управлінні та навчанні” опановують навички роботи з інформаційними середовищами як системні програмісти, програмісти-розроблювачі й коригувальники (із журн.);

Коригувальник текстів має володіти мовою оригіналу, зокрема орфографією, граматикою, стилістикою та семантикою, і якісно редагувати документи (з газ.).

2. військ. Той, хто коригує (у 2 знач.) вогонь.

Артилерист-корегувальник безперервно кричав у телефон (Л. Первомайський);

Він сам напросився у Сагайди коригувати вогонь, і Сагайда згодився, бо в глибині душі вважав Черниша кращим за себе коригувальником (О. Гончар);

– Який з тебе кореспондент? Ти – коригувальник вогню (Л. Кононович);

У кожну механізовану роту призначають артилерійського корегувальника для управління вогнем артилерійської батареї (з навч. літ.);

// Літак, з якого коригують вогонь артилерії.

Під час Другої світової війни спочатку літаки використовувались як розвідники й корегувальники артилерійського вогню (з навч. літ.).