коригувальник

коригува́льник

див. корегувальник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коригувальник — коригува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. коригувальник — КОРИГУВА́ЛЬНИК, рідше КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. полігр. Той, хто коригує (у 1 знач.) текст... Словник української мови у 20 томах